№ 4 (91) – 2015

ТЕОРЕТИЧНА МЕДИЦИНА

Борисенко А.А.

ГІГІЄНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ КОРЕКЦІЇ ТАБЛИЦЬ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД РІВНЯ АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ

Резюме. В статті проведено аналіз літературних джерел щодо встановлення закономірностей між ландшафтно-геохімічним екологічним станом територій України та хімічним складом харчових продуктів. Досліджено залежність якісного складу рослинної продукції, вирощеної при різних технологіях застосування хімічних засобів захисту рослин. Обумовлено необхідність проведення додаткових досліджень, спрямованих на поглиблену оцінку харчової та біологічної цінності сільськогосподарської продукції, отриманої в умовах інтенсивного землеробства.

A. Borisenko

HYGIENIC SUBSTANTIATION OF NECESSITY TO CORRECT THE TABLES OF THE CHEMICAL COMPOSITION OF FOOD DEPENDING ON THE LEVELS OF SOIL ANTHROPOGENIC POLLUTION

Summary. In the article an analysis of literary sources on the establishment of relationships between landscape-geochemical ecological state of Ukrainian territories and chemical composition of foods was conducted. The dependence of the qualitative composition of the plant products grown under different technologies of chemical plant protection products application was investigated. Link between anthropogenically altered chemical composition of the soil, applying of plant protection chemicals, new crops growing technologies and chemical composition of foods grown in these soils was scientifically substantiated. The necessity of conduction of t additional studies aimed at in-depth evaluation of nutritional and biological value of agricultural products, obtained under conditions of intensive farming was substantiated.

Литвинюк С. О.

гістологічні та Морфометричні зміни нейроцитів Са1 поля гіпокампа в динаміці після термічної травми

Резюме: в експерименті на білих лабораторних щурах проведені гістологічні та морфометричні дослідження нейроцитів СА1 поля гіпокампа після тяжкої термічної травми. Встановлено, що глибокі опіки викликають значне зменшення чисельної щільності нейроцитів, зростання кількості різко гіпо- та гіперхромних клітин, ступінь ураження яких залежить від терміну після опіку, найбільші пошкодження нейроцитів та морфометричні зміни встановлені в стадії септикотоксемії опікової хвороби

S. Lytvynyuk

HISTOLOGICAL AND MORPHOMETRIC CHANGES OF NEURONS OF HIPPOCAMPUS FIELD CA1 IN THE DYNAMIC AFTER THERMALINJURY

Summary. In the experiment on white laboratory rats histological and morphometric study of neurocytes of hippocampal field CA1 was performed after severe thermal injury. It was established that deep burns cause a significant decrease of the numerical density of neurocytes, increase the number of hypo- and hyperchromic cells, the degree of damage depends on the term of the experiment, the most damage of neurocyte and morphometric changes were revealed at the stage of septicotoxemia of burn disease.

Мокрій В.Я.

РОЛЬ ГЕНА РЕЦЕПТОРА АКТИВАТОРА ПЕРОКСИСОМ (PPARG) ПРИ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ ІІ ТИПУ

Резюме: Цукровий діабет [ЦД] II типу – одне з найпоширеніших захворювань, що є глобальною медичною проблемою і становить загрозу для здоров’я людства. Це обумовлено тенденцією до зростання кількості таких хворих, особливо серед людей працездатного віку (40-59 років), та наявністю чисельних ускладнень, що визначають важкість захворювання. В основі ускладнень ЦД II типу лежить гіперглікемія та перекисне окислення ліпідів, які ведуть до розвитку оксидативного стресу. Одне з провідних значень в патогенезі ЦД II типу відіграє генетична передумова. Не дивлячись на полігенну природу ЦД II типу, поліморфізм гена PPARG – основний маркер розвитку захворювання. Гомозиготи з 12Pro (PPARG) більш схильні до розвитку оксудативного стресу та судинних ускладнень ніж носії алеля Ala.

V. Mokriy
ROLE OF RECEPTOR’S GENE OF ACTIVATOR PEROXISOME IN DIABETES TYPE II

Summary: Diabetes mellitus [T2DM] II type – one of the most common diseases, which is a global health problem and a threat to human health. This is due to the tendency to increase the number of such patients, especially among people of working age (40-59 years), and the presence of numerous complications, determine the severity of the disease. At the heart complications of T2DM is hyperglycemia and lipid peroxidation, which leads to oxidative stress. One of the leading role in the pathogenesis of type II diabetes genetic predisposition plays. Despite the polygenic nature of T2DM, gene polymorphism PPARG is the main marker of the disease. Homozygotes with 12Pro (PPARG) more likely to develop oxidative stress and vascular complications in T2DM, than carriers of allele Ala.

Тимощук О.Б.

МАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИХ НАДПРОВІДНИКІВ

Резюме. Успіх практичного використання ВТНП матеріалів залежить від багатьох взаємозалежних властивостей надпровідників. Серед цих властивостей чинне місце має хімічна стабільність. Саме тому питання стабілізації надпровідних властивостей ВТНП сполук має дуже важливе практичне значення. Питання стабілізації надпровідних властивостей ВТНП сполук має дуже важливе практичне значення. Досліджено вплив заміщення іп на РЗЕ на стабілізацію надпровідної фази, що є важливою складовою у вирішенні питання щодо поліпшення технічних характеристик надпровідних матеріалів. Проведено синтез зразків у системах ЕгАхВа2Си3Оу (А=Рг, ТЬ, Се: 0,05<х<0,5). Серії зразків синтезовано за керамічною технологією. В кожній системі проведено рентгенографічні дослідження синтезованих сполук, визначено вміст кисню (у) та залежність його вмісту від ступеня заміщення РЗЕ, що є важливою складовою у вирішенні питання щодо поліпшення технічних характеристик надпровідних матеріалів та подальшого розвитку наукових і матеріалознавчих уявлень. Відомо, що зміна вмісту кисню в сполуках іп123, викликане термообробкою, приводить до структурних фазових перетворень, які тісно пов’язані зі зміною електронних та магнітних властивостей. Збільшення кисневого індексу у як правило обумовлено збільшенням концентрації інтеркальованого кисню в СиО базисних площинах. Для опису процесу заповнення СиО шарів киснем та утворення впорядкованих структур в ряду робіт була використана двомірна модель Ізинга, що дозволило провести розрахунок фазових діаграм синтезованих сполук. Відомим є той факт, що зі збільшенням кількості інтеркальовоного кисню в іп123 концентрація вільних носіїв (дірок) зростає пропорційно зміни кисневого індексу Однак на межі переходу з тетрагональної фази в ромбічну відбуваються також фазовий перехід напівпровідник-метал та зникнення антиферо- магнітного впорядкування в СиО шарах, що проявляється в концентраційних залежностях таких властивостей, як провідність, діелектрична проникність та магнітна сприйнятливість. Вивчена електропровідність зразків та знайдена залежність надпровідних властивостей від типу заміщуючих атомів. Ключові слова: заміщення, рентгенографія, твердофазний синтез, надпровідники, киснева стехіометрія.


O. Tymochshuk

THE MAGNETIC PROPERTIES OF HIGHTEMPERATURE SUPERCONDUCTORS

Summary. The success of the practical use of HTS materials depends on many interrelated properties of superconductors. These properties has chemical stability. That is why the question of stabilizing the superconducting properties of HTSC compounds has a very important practical significance. The effect of substitution of Ln for the rare earth elements was analysed, it is an important element in deciding ho whether to improve technical characteristics of superconducting materials. The synthesis of samples was made in systems Er1- xAxBa2Cu3Oy (A = Pr, Tb, Ce: 0,05d”xd”0,5) by ceramic technology. In each system radiographic study of the synthesized compounds was performed, oxygen content was determined and dependence of its content on the degree of substitution of REE, which is an important element in deciding whether to improve technical characteristics of superconducting materials and further development of scientific ideas and material science. Well known that the change of oxygen content in compounds Ln123, caused by heat treatment, leads to structural phase transitions, which are closely related to changes in the electronic and magnetic properties. The increase in concentration of intercalated oxygen in intercalated basis CuO planes causes the increase of oxygen index y. Twodimensional Ising model was used to describe the process of filling CuO layers with oxygen and the formation of ordered structures in a number of works, which allowed to calculate the phase diagrams of the synthesized compounds. Well known that an increasing number of intercalated oxygen Ln123 causes to increasing concentration of free carriers (holes) in proportion to changes in oxygen index. However, a phase semiconductor-metal transition occurs on the verge of transition from tetragonal phase to rhombic and disappearance of antiferromagnetic ordering in the CuO layers. It is showing in the concentration dependences of properties such as conductivity, permittivity and magnetic susceptibility. Electrical conductivity of the samples was studied and the dependence of the superconducting properties of the type of replacement atoms was found.

КЛІНІЧНА МЕДИЦИНА

V. Moroz, K. Murlanova, T. Briuzgina

ALTERATIONS OF FATTY-ACID COMPOSITION OF BLOOD SERUM AND BILE IN PATIENTS WITH ACUTE CHOLECYSTITIS AND HIGH OPERATIONAL AND ANESTHETIC RISK

Summary: The results of the determination of fatty acid composition of bile and blood of patients with acute cholecystitis and high operational and anesthetic risk is described. The negative dynamics of the fatty acid spectrum of bile and blood of patients with acute cholecystitis indicates metabolic disorders of an organism as a result of oxidative stress and the incoordination of antioxidant defense systems. This study proves biochemically the right choice of treatment tactics of this group of patients and it is evidenced by the beginning of the process of lipid peroxidation normalization.

 
Мороз В.В., Мурланова К.С., Брюзгіна Т.С.

ЗМІНИ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СПЕКТРУ  КРОВІ ТА ЖОВЧІ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ХОЛЕЦЕСТИТ З ВИСОКИМ ОПЕРАЦІЙНО-АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНИМ РИЗИКОМ

Резюме. Вступ. Хворі на гострий холецистит (ПХ) з високим операційно-анестезіологічним ризиком (ОАР) потребують особливого підходу у виборі об’єму та радикальності лікувальної тактики. Альтернативним способом хірургічного втручання в такому випадку стала черезшкірно-черезпечінкова холецис- тостомія під ультразвуковим контролем (ЧЧХцС). ПХ, особливо у хворих з високим ОАР, обумовлений наявністю та прогресуванням поліорганної дисфункції, в значній мірі пов’язаний зі структурно-функціональною дезорганізацією клітинних та субклітинних мембран гепатоцитів. Важливу роль у цьому процесі відіграють вільнорадикальні процеси (ВПР). Якісна та кількісна зміна жирних кислот (ЖК) є інформативним показником, що свідчить про патологічний стан організму. Тому, метою даної роботи стало вивчення змін спектру ЖК сироватки крові та жовчі як маркера ВРП у пацієнтів хворих на ПХ з високим ОАР

Матеріали і методи. Представлено досвід лікування 21 хворого на ПХ з високим ОАР Згідно TG13 пацієнти досліджуваної групи були розділені наступним чином: 9 хворих віднесено до групи помірного ступеня тяжкості (Grade II) та 12 хворих – до групи с високим ступенем тяжкості (Grade III). Усім пацієнтам виконані пункційно-дренуючі втручання в об’ємі ЧЧХцС під УЗ-контролем. Динаміку показників жирнокислотного спектру ліпідів сироватки крові та жовчі визначали методом газової хроматографії в день дренування та на 7-10 день після втручання. В спектрі ЖК ліпідів крові і жовчі було інден- тифіковано 7 найбільш інформативних ЖК. Результати та обговорення. У жовчі пацієнтів з ПХ достовірно в 1,7 разів зростає сума насичених жирних кислот (НЖК) за рахунок росту рівня пальмітинової та стеаринової кислот на фоні зниження вмісту ненасичених жирних кислот (ННЖК). Сума ННЖК зменшується в 1,6 разів за рахунок зниження рівня лінолевої кислоти у порівнянні з даними контролю. При цьому сума поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), субстратів ПОЛ, знижується в 1,8 разів у жовчі пацієнтів з ПХ. В сироватці крові вміст усіх фракцій ЖК порушений у порівнянні з контролем. Виявлено достовірне збільшення НЖК майже у 1,4 рази, та зменшення ННЖК у 2 рази. Спостерігається тенденція до покращення балансу жирних кислот у жовчі та сироватці крові пацієнтів після проведення ЧЧХцС, що проявляється зниженням суми насичених жирних кислот та зростанням суми ненасичених та поліненасичених жирних кислот у порівнянні з показниками жирнокислотного спектру пацієнтів в день дренування.

Висновки. Наявність кореляції між змінами жирнокислотного складу ліпідів жовчі та сироватки крові дозволяє встановити метаболічні порушення в організмі хворого внаслідок оксидативного стресу та дискоординації систем антиоксидантного захисту. Правильність обрання та ефективність черезшкірно- черезпечінкової холецистостомії підтверджується встановленням процесу нормалізації ліпопероксидації. Встановлені однонаправлені зміни жирнокислотного спектру у сироватці крові і у жовчі можуть служити критерієм оцінки перебігу патологічного процесу та дають можливість використовувати вивчення змін жирнокислотного спектру як доповнення до традиційних діагностичних методів.

M. Sharayeva

EBV-INFECTION ASSOCIATED NON-EFFUSIVE PERICARDITIS: TWO CASE REPORTS

Summary. Two cases of non-effusive pericarditis associated with serologically proven Epstein – Barr virus were reported. Almost healthy young males had complaints of abrupt onset of retrosternal chest pain that appeared during breathing or moving. Other common causes of chest pain must be ruled out, including cardiac ischemia, pneumonia, costochondritis, pulmonary embolism and substance abuse (cocaine). The past medical history were unremarkable, they denies recent use of medications. During physical exanimation a pericardial friction rub was not heard, X-ray was normal. The 2015 updated European Society of Cardiologists Guidelines for the diagnosis and management of pericardial diseases recommended ECG, Echo, measurement of inflammatory or myocardial injury markers. The presentation and discussion of ECG typical changes and Echo signs that proved diagnosis of acute pericarditis were reported. Potential causes of pericarditis are numerous and include trauma, viral infection, tuberculosis, malignant disease and autoimmune conditions. The search for causative factors is often fruitless, because the condition is deemed to be idiopathic. It is common that viruses can lead to acute pericarditis, but only few cases of EBV-associated pericarditis have been previously published. Broad serological tests of infectious diseases were taken. EBV-associated effusive or non-effusive pericarditis may develop without any signs of the infectious mononucleosis in young and almost healthy patients. Both patients made a good physical recovery after being placed on special non-steroid anti-inflammatory drugs, colchicine therapy.

М. Шараєва

ГОСТРИЙ ПЕРИКАРДИТ, АСОЦІЙОВАНИЙ З ЕПШТЕЙН-БАРР ВІРУСОМ: ДВА ВИПАДКИ

Резюме. Представлені два випадки неексудативно- го гострого перикардиту, викликаного серологічно доведеним Епштейн-Барр вірусом. У практично здорових молодих чоловіків були скарги про раптово виниклий різкий загрудинний біль, який з’явився під час дихання або руху. Інші поширені причини болю в грудях повинні бути виключені, у тому числі ішемія серця, пневмонія, остеохондроз, легенева емболія і токсикоманія (кокаїн). Минулий анамнез був без особливостей, вони заперечували недавній прийом ліків. При фізикальному обстеженні перикардіальний шум тертя аускультативно не вислуховувався, рентгенографічне дослідження виявилося без особливостей. У 2015 оновлені Європейським кардіологтчним товариством принципи для діагностики та лікування захворювань перикарда рекомендують ЕКГ, Ехо, вимір запальних або пошкодження міокарда маркерів. Представлені приклади та обговорення ЕКГ типових змін і ехокардіографічних ознак, що підтвердило діагноз гострого перикардиту. Можливі причини перикардиту численні і включають в себе травми, вірусні інфекції, туберкульоз, злоякісні захворювання і аутоімунні умови. Пошуки причинних факторів часто безплідні, тому що найчастіше вони визнаються ідиопа- тичними. Загальновідомо, що віруси можуть призвести до гострого перикардиту, але тільки декілька випадків ББУ-асоційованих перикардитів було опубліковано раніше. Визначався широкий спектр серологічних тестів різних інфекційних захворювань. Епштейн-Барр асоційований випотний або невипотний перикардит може розвиватися без будь-яких ознак інфекційного мононуклеозу у молодих і практично здорових пацієнтів. Обидва пацієнти повністю відновилися після призначення специальних нестероїдних протизапальних засобів і терапії колхіцином.

Горлач А.І.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ ПРИ КІСТОЗНИХ НЕОПЛАЗМАХ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Резюме. Проведено проспективне нерандомізоване дослідження, в якому приймали участь 99 пацієнтів з гістологічно веріфікованми кістозними утвореннями підшлункової залози. Хворі були розподілені на дві, репрезентативні за статтю, віком групи, що відрізнялися за радіологічними та лабораторними критеріями на ймовірні псевдокісти та кистозні неоплазми. З сонографічних та радіологічних ознак кистозних неоплазм вважалися наявність перетинок та солідного компоненту в кістозній порожнині, відсутність кальцинатів в паренхімі та протоках підшлункової залози та нормальний діаметр головної панкреатичної протоки. З лабораторних тестів досліджували вміст кісти підшлункової залози, отриманий шляхом тонкоголкової аспірації з дослідженням концентрації онкомаркерів CEA, СА-125, СА-19.9, та цитологічним дослідженням. Для визначення результатів достовірності розраховували чутливість та специфічність кожного методу діагностики. За діагностичний “золотий стандарт” використовувалося гістологічне дослідження стінки кістозного утворення. З підозрою на кістозні неоплазми підшлункової залози, за даними дооперацйного обстеження, оперовані 36 пацієнтів, але діагноз був підвержений гістологічно в 24 випадках (24%). Серед усіх пацієнтів з кістозними ураженнями підшлункової залози до операції передбачалась псевдокіста у 63 хворих, але у 75, за даними післяопераційного морфологічного дослідження, діагностовано псевдокісти. Серед кістозних неоплазм – цистоаденома визначалась у 3 хворих (12%), цистоаденокарцинома веріфікована в 17 випадках (71 %), у 4 пацієнтів (17 %) визначена погранична кістозна пухлина. Морфологічні варіанти кістозних неоплазм характеризувались різноманіттям: серозна кістозна неоплазма 2 (8 %) випадки, муцинозна кістозна неоплазма – 6 (25 %), інтрадук- тальна папілярна муцинозна неоплазма – 2 хворих (8 %), солідно-псевдопапілярна пухлина – 3 (13%), кістозна дегенерація солідних пухлин представлена злоякісною формою нейроендокринної пухлини в 6 випадках (25 %), протокової аденокарциноми у 5 (21 %). Найбільш інформативними методами інструментальної діагностики кістозних неоплазм вважаємо мультиспіральну комп’ютерну томографію з внутрішньовенним підсиленням (чутливість – 85 %, специфічність – 83 %) та магнітнорезонансну томографію (чутливість – 88 %, специфічність – 94 %). Висока концентарція онкомаркерів CEA та Са -125 спостерігалася в кістозному вмісті муцинозних кістозних та інтардуктальних папілярних муцинозних неоплазми. Віпдовідно маркери СА-125 та СЕА інформативні для діагностики муцинозних пухлин. Цитологічне дослідження та визначення онкомаркеру СА-19.9 у кістозному вмісті неінформативні для дифе- ренційної діагностики кістозних неоплазм та псевдокіст.

A. Gorlach

ÑOMPARATIVE CHARACTERISTICS OF DIAGNOSTIC METHODS OF CYSTIC NEOPLASMS OF THE PANCREAS

Summary. A prospective randomized study was performed which included 99 patients with histologically- confirmed cystic pancreatic formations. Patients were divided into two representative groups by gender and age, distinguished by radiological and laboratory criteria for probable pseudocyst and cystic neoplasms. With sonographic and radiological signs of cystic neoplasms considered the presence of membranes and a solid component in cystic cavities, no calcification in the parenchyma and pancreatic ducts and normal diameter of the main pancreatic duct. The concentrations of tumor markers CEA, CA-125,                              CA-19.9, and cytological examination were evaluated in fine needle aspirate from the pancreatic cyst. To determine the reliability of the results calculated sensitivity and specificity of each method of diagnosis. As a diagnostic “golden standard” examination of wall of cystic formation was used. Patients with suspected cystic neoplasms of the pancreas, according to preoperative examination were operated (36 patients), but the diagnosis was confirmed histologically in 24 cases (24%). Among all 99 patients with cystic lesions of the pancreas pseudocyst were diagnosed in 63 prior to surgery, but according to postoperative morphological studies pseudocyst was diagnosed in 75 patients. Among cystic neoplasms – cystoadenoma determined in 3 patients (12%), cystadenocarcinoma was confirmed in 17 cases (71%), in 4 patients (17%) borderline cystic tumor was detected. Morphological variations of cystic neoplasms are characterized by diversity: serous cystic neoplasm 2 (8%), mucinous cystic neoplasm – 6 (25%) intraductal papillary mucinous neoplasm – 2 patients (8%), solid-pseudopapillary neoplasm – 3 (13%), cystic degeneration of malignant solid tumors presented in neuroendocrine tumors form in 6 cases (25%) and ductal adenocarcinoma in 5 (21%). The most informative instrumental methods of diagnosis of cystic neoplasms were multislice computed tomography with intravenous strengthening (sensitivity – 85%, specificity – 83%) and MRI (sensitivity – 88%, specificity – 94%). High concentration of tumor markers CEA and CA -125 were observed in mucinous cyste and cystic intraductal papillary mucinous neoplasm contents. Marker CA-125 and CEA were informative for the diagnosis of mucinous tumors. Cytological examination and determination of tumor markers CA 19.9 in cystic contents were uninformative.

Иванцок В.М., Кондратенко С.А., Бондарев Р.В.

АНАЛИЗ ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ НАРУШЕНИЙ МИОКАРДА ПОСЛЕ ХОЛЕЦИСТЭКТОМИИ ОСЛОЖНЕННОГО ОСТРОГО ХОЛЕЦИСТИТА У БОЛЬНЫХ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА

Резюме. Проведен сравнительный анализ функциональных нарушений миокарда у 517 больных в возрасте от 60 лет и старше с сопутствующей ишемической болезнью сердца (ИБС), которым проведено оперативное лечение по поводу осложненного острого холецистита (ОХ). Больные были распределены на три группы. В группе сравнения №1 (п=178) проводилась традиционная холецистэктомия (ТХЭ), в группе сравнения №в2 – лапароскопическая холецистэктомия (ПХЭ) и, в основной группе – ЛХЭ с бактери- офагеальной терапией. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы оценивали по данным 24-часового мониторирования электрокардиограммы (ЭКГ) по Холтеру. Применение бактериофа- геальной терапии при осложненном ОХ у больных пожилого и старческого возраста с сопутствующей ишемической болезнью сердца (ИБС) позволило более быстрее купировать воспалительный процесс в брюшной полости, что уменьшило проявления эндогенной интоксикации (ЭИ), снизив степень нарушений реполяризации в миокарде и его гипоксического повреждения, что позитивно сказалось на условиях гемодинамики (в частности на снижении частоты сердечных сокращений (ЧСС)) и, в свою очередь, привело к уменьшению проявлений нарушений реполяризации миокарда.

V. Ivantsok, S. Kondratenko, R. Bondarev

ANALYSIS OF FUNCTIONAL MYOCARDIUM DISORDERS IN ELDERLY AND SENILE PATIENTS WITH COMPLICATED ACUTE CHOLECYSTITIS AFTER CHOLECYSTECTOMY

Summary. A comparative analysis of functional myocardium disorders was performed in 517 patients aged 60 years and older with concomitant coronary artery diesease (CAD) after surgical treatment for complicated acute cholecystitis (AC). Patients were divided into three groups. Traditional cholecystectomy (TCE) was performed in the comparison group №1 (n = 178), laparoscopic cholecystectomy (LCE) was performed in comparison group №2, and, LCE with bacteriophage therapy – in the main group. The functional state of the cardiovascular system was evaluated according to 24-hour Holter monitoring of the electrocardiogram (ECG). Application of bacteriophage therapy in patients with complicated AC and concomitant coronary artery diesease (CAD) allowed to stop the inflammatory process in the abdominal cavity more quickly, reducing the manifestations of endogenous intoxication (EI), reducing the degree of impairment of repolarization in the myocardium and hypoxic damage that had positive impact on the hemodynamic conditions (in particular on reducing the heart rate (HR)) and, in turn, led to decrease of myocardial repolarization disorders

Мазур А.Г., Андриенко  М.И.

ЭЗОФАГОСЦИНТИГРАФИЯ В ДИАГНОСТИКЕ РАЗНОЙ ПАТОЛОГИИ ПИЩЕВОДА

Резюме. В данной статье представлены результаты эзофагосцинтиграфии 98 пациентов с разной патологией верхних отделов ЖКТ: 48 мужчин и 50 женщин возрастом от 14 до 64 лет. У половины из них, в основном с функциональной диспепсией (ФД) (18,4%), выявлено замедление прохождения радиофармпрепарата (РФП) по пищеводу, сопровождающееся снижением его клиренса до 60%. Сужение пищевода и локальная супрастенотическая задержка РФП>12с наблюдалась у 29,6% пациентов: с Mts в ГЛУ, с ВРВП и с РП. У 3 больных с Mts в ГЛУ была задержка РФП >20с с отклонением пищевода влево на границе верхней и средней трети. Гастроэзофагеальный рефлюкс выявлен у 53 исследуемых: с язвенной болезнью (20,4%), с ФД (19,4%), с хроническим гастритом (7,2%), с холециститом (5,7%) и у двух с раком пищевода и желудка. Сцинтиграфическими признаками гастроэзофагеального рефлюкса были противофазные изменения кривых на определенной секунде исследования, при превышении его активности более 5% активности желудка, он считался патологическим

A. Mazur, M. Andrienko

EZOPHAGOSCYNTYGRAPHIA IN DIAGNOSTIC ASSESSMENT OF EZOPHAGOS

Summary. This article presents the results of esofagus scintigraphy in 98 patients with different pathology of upper gastrointestinal tract : 48 men and 50 women aged from 14 to 64 years. Half of them, mainly with functional dyspepsia (FD) (18.4%), was showed slow passage of the radiopharmaceutical preparation (RPHP) through the esophagus, accompanied by a decrease in its clearance of up to 60%. Narrowing of the esophagus and local suprastenostic delay of RPHP > 12 sec was observed in 29.6% of patients: with Mts in hilar lymphatic nodes (HLN) with esophageal varices (EV) and esophageal cancer (EC). In 3 patients with Mts in HLN RPHP was delayed > 20 sec with a deviation of the esophagus to the left on the border of the upper and middle thirds. Gastroesophageal reflux disease was diagnosed in 53 studied: with ulcer disease (20.4%) with a functional dyspepsia (FD) (19.4%) with chronic gastritis (7.2%), with cholecystitis (5.7%) and two with esophageal and stomach cancer. Scintigraphic signs of gastroesophageal reflux were antiphase change of curves on the definition of the second study, in excess of its activity for more than 5% of the activity of the stomach, it was considered pathological.

Матвеєв Р.М.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА  ВПЛИВ НА РІВЕНЬ ЗАГАЛЬНОГО БІЛКУ ПЛАЗМИ КРОВІ РІЗНИХ МЕТОДИК ПЛАЗМАФЕРЕЗУ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОГО НЕБІЛІАРНОГО ПАНКРЕАТИТУ СЕРЕДНЬОЇ ТЯЖКОСТІ У РАННІЙ ФАЗІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Мета роботи. Визначити ефективність та вплив на рівень загального білку плазми крові (ЗБ) різних методик плазмаферезу у комплексному лікуванні гострого небіліарного панкреатиту (ГП) середньої тяжкості у ранній фазі захворювання

Матеріали та методи. У дослідження увійшло 103 хворих: 40 (38,8 %) жінок і 63 (61,2 %) чоловіки віком від 31 року до 73 років, в середньому 52,34±0,94 роки на гострий панкреатит середньої тяжкості згідно класифікації Атланта 2012 р., які проходили лікування на базах кафедри хірургії №4 НМУ імені О.О. Богомольця (Олександрійська клінічна лікарня м.Києва та КМКЛ№9) в період з 2007 року по 2012 рік включно. Хворих поділено на дві групи: порівняння (група П – 48 хворих) і основну (група О – 55 хворих). В групі П плазмаферез (ПФ) проводили за загальноприйнятою методикою, в групі О згідно запропонованої нами модифікації. Результати ПФ оцінювали за змінами лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ), загального білку (ЗБ).

Результати. В обох групах досягнуто статистично однакове зниження ЛІІ з першого по сьомий день на 34,86±1,27 % в групі П та на 37,45±1,4 % в групі О. При цьому протягом всього періоду дослідження не було достовірних відмінностей між групами, щодо середніх значень ЛІІ в однакові терміни.

Запропонована методика виявилась і більш ощадливою, щодо втрати загального білка сироватки крові. Хворі групи О не потребували замісної терапії (обов’язкової для хворих групи П, яка у 9-18,8 % випадках викликала алергічні реакції і необхідність додаткової терапії).

Висновки. 1. Запропонована методика ПФ, що відрізняється від традиційних меншою кратністю застосування з обробкою 55 % ОЦК у хворих на ГП середнього ступеню важкості зберігає детоксикацйну ефективність аналогічну до традиційних методів і мінімізує вираженість “небажаних” ефектів. 2.Запропонована методика ПФ забезпечує достовірне зниження ЛІІ з першого по сьомий день аналогічно до загальноприйнятих відповідно на 37,45±1,4 % та 34,86±1,27 % та асоціюється з меншою втратою загального білку плазми крові.

R. Matveev

EFFECTIVENESS AND IMPACT ON TOTAL BLOOD PROTEINS OF DIFFERENT METHODS OF PLASMAPHERESIS IN COMPLEX TREATMENT OF ACUTE PANCREATITIS NON-BILIARY MODERATE IN EARLY PHASE OF DISEASE

The aim – To determine the effectiveness and impact on the level of total blood protein different methods of plasmapheresis in the complex treatment of acute pancreatitis non-biliary moderate severity in the early phase of the disease.

Materials and methods. Result of treatment 103 patients: 40 (38.8%) women and 63 (61.2%) men aged 31y.o. to 73 years, on average 52,34 ± 0,94 years with severe acute pancreatitis classification of Atlanta 2012 were analysed. This patient were hospitalized at Kyiv Alexandrovskiy clinical hospital and Kyiv clinical hospital №9 in 2007-2012 incl.

They were divided into two groups: a comparison (group C – 48 patients) and basic (group B – 55 patients). In Group C – plasmapheresis (PF) was performed by the conventional method, in the group B – on our proposed modification. The results are evaluated by PF changes leukocyte intoxication index (LII) and total protein level (TP).

Results. In all groups achieved statistically identical decline LII first to seventh day 34,86 ± 1,27% in group C and 37,45 ± 1,4% in the group B. In the course of the study there were no significant differences between groups for mean values LII in the same time.

The proposed method was also more economical, as loss of serum total protein. Patients B did not need replacement therapy (mandatory for patients with Group C, which is 9 – 18.8% cases cause allergic reactions and the need for additional therapy).

Conclusions.

  1. The proposed method PF, which differs from the traditional use of application to the processing of 55% of BCC in patients with severity AP maintains detoxification efficiency similar to traditional methods and It minimizes of “undesirable” effects.
  2. The proposed methodology provides a significant reduction in PF LII from the first to the seventh day similar to the conventional respectively 37,45 ± 1,4% and 34,86 ± 1,27% and is associated with less loss of total blood protein.
Кацитадзе И.Ю.

РАННИЕ ЭФФЕКТЫ МЕДИКАМЕНТОЗНОЙ ТЕРАПИИ  СИСТОЛИЧЕСКОЙ ДИСФУНКЦИИ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКОЙ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА

Цель: сравненить влияния при достижении одинаковой частотой сердечных сокращений покоя с помощью как комбинации ивабрадина и бисопролола (Бс), так и титрованием Бс на толерантность к физической нагрузке, ее хронотропной поддержки, систолической функции ЛЖ и N1 ргоБИР у пациентов с хронической ИБС с умеренной ХСН и систолической дисфункцией левого желудочка (ЛЖ).

Методы: В данное слепое с параллельными группами исследование было включено 52 больных в возрасте < 60 лет (54 ± 2,3) с синусовым ритмом > 70 ударов в минуту с ИБС (стабильная стенокардия ССБ класса 1-11), документально фиксированным ИМ > 3 месяцев , мягкой гипертензией и приблизительной ФВ 38-45 %, принимавших ингибиторы АПФ и ББ 2,5 мг / д. В группе 1 (п = 40) БС был дотитрован до 5 мг /д и Ив был добавлен (с 5 мг до 7,5 мг два раза, 12,4 ± 0,49 мг /с), в группе 2 (п = 38) БС титровался до 10 мг /д (9,1 ± 0,35 мг / д). В начале исследования (М0) и 2-х месяцев (М2), больным проводили тредмил- тест – ТТ (протокол Брюс) , измеряли ФВ , скорости движения митрального кольца , соотношение скорости потока к скорости кольца (были оценены Е / Е ) по помощью ТДИ , а также определяли плазменный NT proBNP методом ИФА.

Результаты. ЧСС покоя и систолическое АД были одинаковыми в обеих группах на М0 (78,6 ± 3,59 против 81,4 ± 3,7уд и 135,4 ± 5,8 против 132,4 ± 5,8 мм рт . в.), и на М2 (66,4 ± 2,93 против 64,9 ± 2,91 уд и 124,2 ± 5,4 против 125,2 ± 5,7 мм рт.ст., р > 0, 05). Усталость и /или одышка преобладали в причинах остановки ТТ в обеих группах на М0 (55% против 47,5 %) и на М2 (68,6 % против 60 %).

Выводы: У пациентов <60 лет с ИБС и умеренно сниженной ФВ эквивалентным контролем ЧСС в покое через 2 месяца, лечение комбинацией ивабрадина и бисопролола, по сравнению с монотерапией бисопро- лолом, было связано с улучшением толерантности к физической нагрузке, несмотря на увеличение хронотропной резерва, а также улучшением систолической функции по показателям тканевого допплера и уменьшением плазменного NT proBNP при отсутствии значимых изменений ФВ.

 
I. Katsitadze

EARLY EFFECTS OF THE DRUG THERAPY OF LEFT VENTRICULAR SYSTOLIC DISFUNCTION IN PATIENTS WITH CHRONIC ARTERY DISEASE

Purpose: To compare the effects of the same resting heart rate using as a combination of ivabradine and bisoprolol (BS) and uptitration Bs on exercise tolerance, its chronotropic support of LV systolic function and NT proBNP in patients with chronic ischemic heart disease with moderate heart failure and systolic dysfunction of the left ventricle (LV).

Methods: In this blind, parallel-group study included 52 patients aged <60 years (54 ± 2,3) with sinus rhythm> 70 beats per minute with coronary artery disease (stable angina CCS class I- II), to document infarction> 3 months mild hypertension and approximate 38-45% of the PV taking ACE inhibitors and BB 2.5 mg / d. In group 1 (n = 40) was dotitrovan BS to 5 mg / d and Iv was added (5 mg to 7 5 mg twice, 12,4 ± 0.49 mg / day), Group 2 (n = 38) BS titrated to 10 mg / d (9,1 ± 0.35 mg / d). At the beginning of the study (M0) and 2-months (M2), the patients underwent treadmill- test – TT (Bruce protocol) was measured by ejection fraction, the velocity of the mitral annulus, the ratio of the flow rate to the speed of the ring (were rated E / E ‘) of using TDI and plasma NT proBNP was measured by ELISA.

Results. Resting heart rate and systolic blood pressure were similar in both groups at M0 (78,6 ± 3,59 versus 81,4± ± 3,7 beats and 135,4 ± 5,8 versus 132,4 ± 5,8 mm Hg. In.) and M2 (66,4 ± 2,93 64,9 ± 2,91 against and beats against 124,2 ± 5,4 125,2 ± 5,7 mm Hg, p> 0, 05) . Fatigue and / or shortness of breath dominated the reasons for stopping the TT both groups at M0 (55% vs. 47.5%) and M2 (68.6% vs. 60%).

Conclusions: In patients <60 years with coronary heart disease and moderately reduced vWF equivalent control heart rate at rest after 2 months, treatment with the combination of ivabradine and bisoprolol, compared with monotherapy with bisoprolol was associated with an improvement in exercise tolerance, despite the increase in chronotropic reserve and and improved systolic function in terms of tissue Doppler and decreased plasma NT proBNP in the absence of significant changes in ejection fraction.

Нетяженко Н.В.

ФУНКЦІОНАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ТРОМБОЦИТІВ У ПАЦІЄНТІВ ЖІНОЧОЇ СТАТІ ІЗ ГОСТРИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ БЕЗ ЕЛЕВАЦІЇ СЕГМЕНТА ST, СТРАТИФІКОВАНИМИ ЗА ШКАЛАМИ TIMI ТА GRACE

Резюме. Серед пацієнтів жіночої статі з гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST, розподіленими на групи низького, помірного і високого ризику за шкалами TIMI і GRACE, вивчалась агрега- ційна здатність тромбоцитів у спонтанному і індукованому стані. Ступінь спонтанної агрегації зростала з ризиком шкал TIMI і GRACE на 9,4% і 9,51% у групі помірного ризику і на 21,7% і 20,6% у групі високого ризику, відповідно (всі р <0,05). Серед жінок з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST додатковим чинником несприятливих серцево-судинних подій є підвищена спонтанна і індукована функціональна активність тромбоцітов. Було виявлено достовірне збільшення агрегаційної здатності при додаванні арахідонової кислоти (АК) і аденозиндифосфату (АДФ). Крім того, використання в якості індуктора АДФ дозволило виявити нечутливість до дії клопідогрелю в групах високого ризику серед жінок з rKC6ST. Наявність кореляційних зв’язків високої інтенсивності між ступенем GRACE і АК- (r = 0,56; р <0,001) і АДФ індукованої агрегацією (r = 0,61; р <0,01) і середньої інтенсивності між адреналін- індукованої агрегацією (r = 0,48) і між шкалою TIMI і АДФ-індукованої агрегацією (r = 0,32; р <0,05), свідчили про закономірності та взаємозв’язки виявленої нами підвищеної функціональної активності тромбоцитів із зростанням ризику несприятливих серцево-судинних подій за прогностичними моделям TIMI і GRACE.

N. Netyazhenko

THE FUNCTIONAL ACTIVITY OF PLATELETS IN FEMALE PATIENTS WITH ACUTE CORONARY SYNDROME WITHOUT ELEVATION ST, STRATIFIED BY TIMI  SCALE AND GRACE

Summary. Among female patients with acute coronary syndrome without ST elevation ST, distributed into groups of low, moderate and high risk of TIMI and GRACE, platelet aggregation was studied in the spontaneous and induced state. The extent of spontaneous aggregation increased the risk of TIMI scale, and GRACE 9.4% and 9.51% in the moderate-risk group and 21.7% and 20.6% in the high-risk group, respectively (all P <0.05). Among women with acute coronary syndrome with ST segment elevation an additional factor of adverse cardiovascular events is increased spontaneous and induced functional activity of platelets. There was a significant increase in the aggregation ability by adding arachidonic acid (AA) and adenosine diphosphate (ADP). In addition, the use of an inductor ADP revealed insensitivity to the action of clopidogrel in high-risk women with acute coronary syndrome segment elevation ST. The presence of high- intensity correlations between the degree of GRACE and AA (r = 0,56; p <0.001), and ADP-induced aggregation (r = 0,61; p <0.01) and the average intensity between adrenaline- induced aggregation (r = 0.48) and between the TIMI scale, and ADP-induced aggregation (r = 0,32; p <0.05), showed patterns and relationships detected by us increased functional activity of platelets with increased risk of adverse cardiovascular events according to the TIMI predictive models and GRACE.

Новарчук І.С

МЕТАБОЛІЧНІ НАСЛІДКИ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНИХ РЕЗЕКЦІЙ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Резюме. До 1970-х років ПДР рідко виконувалась, тому що госпітальна смертність становила 20-25%. Однак, протягом 1980-х і 1990-х років досвід виконання ПДР значно зріс і великі медичні центри повідомили про зниження післяопераційної летальності і смертності, пов’язаних з хірургічним лікуванням. Розробка складних хірургічних процедур, покращення післяопераційного догляду і удосконалення ранньої діагностики захворювань ПЗ сприяють росту виживаності і якості життя оперованих хворих. Після операцій компенсація порушених функцій не є задовільною, що обумовлено новими анатомофізіологічними співвідношеннями в шлунково-кишковому тракті та формуванням метаболічного дефіциту, що в цілому вкладається в поняття постпанкреаторезекційного синдрому. Резекція підшлункової залози є єдиним ефективним методом лікування ряду злоякісних новоутворень органів біліопанкреатодуоде- нальної зони, ускладнених форм хронічного панкреатиту, при цьому в спеціалізованих хірургічних центрах післяопераційна летальність становить менше ніж 5%. У пацієнтів, які перенесли резекцію ПЗ відзначаються зміни в метаболізмі, щодо мікроелементів, ліпідної абсорбції і цукровий діабет 3 типу. Цукровий діабет 3 типу є основним фактором, що впливає на якість життя пацієнтів, які перенесли резекцію підшлункової залози. Разом з тим важко передбачити вплив резекцій ПЗ на вуглеводний обмін, тому що метаболічні зміни бувають від помірних до значних. За рахунок проведення таких складних операцій, період спостереження після операції подовжується. Випадки розвитку цукрового діабету 3 типу залежать від типу оперативного втручання, ступеня резекції ПЗ і якості залишеної тканини залози. Після тотальної панкреатектомії цукровий діабет 3 типу розвивається у 100% випадках, після панкреатодуоденоектомії – у 18-39% хворих. Нами проведено ретроспективний аналіз 100 послідовних випадків резекцій ПЗ, які було виконано в Київського центрі хірургії печінки, ПЗ та жовчних проток імені проф. В. С. Земскова на базі КМКЛ №10 співробітниками кафедри хірургії №1 НМУ імені О. О. Богомольця протягом 2010-2013рр. На наш погляд раціональна хірургічна тактика, адекватна передопераційна підготовка, що призводить до зменшення післяопераційних ускладнень безперечно буде впливати на зниження ризику розвитку цукрового діабету 3 типу. Питання вивчення патогенезу цукрового діабету 3 типу залишається не вирішеним і потребує проведення подальших клінічних досліджень з залученням значно більшої кількості хворих.

I. Novarchuk

METABOLIC CONSEQUENCES AFTER UNDERGOING RESECTION OF THE PANCREAS

Summary. Resection pancreas is the only effective treatment for a number of malignancies biliopankreato- duodenal zone and complicated forms of chronic pancreatitis. Type 3 Diabetes is a major factor affecting the quality of life of patients who underwent resection of the pancreas. Cases of diabetes are 3 types depend on the type of surgery, degree of resection and software as abandoned gland tissue. In our study, was recorded a clear association of diabetes with 3 types of postoperative complications. We believe that rational surgical tactics, adequate preoperative preparation will certainly affect the reduction in the risk of developing diabetes type 3.

Павловський С.А.

СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ СОМАТОФОРМНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Резюме. На сучасному етапі розвитку суспільства, враховуючи зростання доступності інформації для всіх, без винятку, верств населення, можна говорити про колосальний вплив її невпинного потоку на здоров’я людини. Однією з хвороб, яку може спричинити спосіб життя та ступінь емоційного та фізичного навантаження сучасної людини є соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи. Особливістю цієї патології є повна відсутність органічного субстрату, проте цілком реальна клінічна картина. Не дивлячись на те, що дане захворювання занесене до МКБ-10, сучасні лікарі в Україні досить рідко ставлять відповідний діагноз, так як є досить багато труднощів у його розпізнаванні. Тому нами прийнято рішення розробити універсальну анкету для виявлення ознак соматоформної дисфункції вегетативної нервової системи, яка дала б змогу спростити процедуру встановлення такого діагнозу. Це дозволить лікарям уникати призначення значної кількості необов’язкових обстежень, встановлення хибного діагнозу та поліпрагмазії. Достовірність результатів анкетування перевірена в умовах терапевтичних відділень №1, 2, неврологічних відділень №1, 2 та хірургічних відділень №1, 2 Київської міської клінічної лікарні №4, де були опитані та обстежені 52 хворих.

S. Pavlovskiy

METHOD OF DIAGNOSIS OF SOMATOFORM DYSFUNCTION OF THE AUTONOMIC NERVOUS

SYSTEM

Summary. In modern society, given the growing accessibility of information for all, without exception, population, we can talk about the enormous impact of the relentless flow of human health. One of the diseases that can result in life and degree of emotional and physical stress of modern man is somatoform dysfunction of the autonomic nervous system. Feature of this pathology is the complete absence of organic substrate, but very real clinical picture. Despite the fact that disease entered in the ICD-10, modern doctors in Ukraine rarely put appropriate diagnosis, as there are many difficulties in its recognition. Therefore, we decided to develop a universal questionnaire for signs of somatoform dysfunction of the autonomic nervous system, which would enable to simplify the installation procedure of the diagnosis. This will allow doctors avoided a significant number of unnecessary inspections, installation of false diagnosis and polypharmacy. Accuracy of results is tested questionnaire in terms of therapeutic departments №1, 2, neurological departments №1, 2, and surgical departments №1, 2 Kyiv City Clinical Hospital №4, where they were interviewed and examined 52 patients.

Поладич І.В.

СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ БАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ

Резюме. Питання багатоплідної вагітності продовжує підтримувати свою актуальність і статус пріоритетних напрямків сучасного акушерства, завдяки стабільно високій частоті в популяції та світі. Згідно з спостереженнями, тільки за період з 2000 по 2010 рр. в Україні відбулося зростання частоти багатоплідних пологів більш ніж на 30%, при цьому пологи двійнею становлять майже 95%, а решта 5% припадає на пологи трійнею і БВ більш високого порядку.

I. Poladich

MULTIPLE PREGNANCY, MODERN VIEW OF THE PROBLEM

Summary. The issue of multiple pregnancy continues to maintain its relevance and status of the priorities of modern obstetrics, thanks to a stable high frequency in the population and in the world. According to the observations, only for the period from 2000 to 2010 year Ukraine has seen an increase in the frequency of multiple births by more than 30%, while deliveries with twins account for nearly 95% and the remaining 5% are triplets birth and multiple pregn of higher order.

Multiple pregnancy contributes to significant morbidity and adverse pregnancy outcomes for the mother and for the newborn. Maternal morbidity in multiple pregnancies (BV) increases in 3-7 times, and the associated material costs of health care, increased by more than 40% compared with a singleton pregnancy and childbirth. Compared with singleton pregnancy at BV complications occur more often before, are characterized by a severe and prolonged course. Perinatal mortality in pregnancy with twins is 5 times higher than in singleton pregnancies, intrauterine fetal death is 4 times higher, neonatal – 6 times, perinatal – 10 times. Despite numerous published data, in obstetric practice, there are no clear recommendations for the effective management of multiple pregnancy at different stages of gestation, depending on fertilization – spontaneous or as a result of assisted reproductive technology. The algorithm is a multiple pregnancy antenatal care should be based on the early formation of the risk of preterm birth and possible development of perinatal complications. However, there are some controversial issues concerning the diagnosis and management of these women require a more thorough study of occurrence of these pregnancies, identify risk factors and optimization tactics of pregnancy and childbirth.

Самофалов Д.О., Діланян І.Р., Вірніна О.А., Квашніна А.А.

ОПТИМІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З НЕКРОТИЗУЮЧИМ ЕНТЕРОКОЛІТОМ

Резюме. Проаналізовано результати лікування 40 новонароджених з некротизуючим ентероколітом. 16 пацієнтів (контрольна група, ретроспективно.) отримали традиційну, консервативну терапію в початкових стадіях. Оперативні втручання проводили за стандартних показань. Виконували двое- тапні втручання, перший етап накладання кінцевої стоми, другий – одношаровий анастомоз. В основній групі (24 дитини) показання були розширені врахувуючи ультразвукові, рентгенологічні, клінічні та пара клінічні даниі. Використовували одно етапне втручання . В основній групі зменшилась кількість післяопераційних ускладнень та строків перебування у реанімаційному відділені.

 
D. Samofalov, I. Dilanyan, A. Virnina, A. Kvashnin

OPTIMIZATION OF SURGICAL TACTICS NEONATES WITH NECROTIZING ENTEROCOLITIS

Summary. Results of treatment of 40 newborns with necrotizing enerocolitis have been analyzed. 16 patients in control group (retrospective) underwent conservative treatment in early stages, and surgery were given to them in standard indications. It were made two stage intrusions – first stage stoma and then, after a year – one layer anstomosis. 24 infants in study group get early surgery due to enlarged indications based on ultrasound, X-ray, clinical and paraclinical signs.

Early one stage surgery reduces the incidence and severity of postoperative period, and leads to lower mortality and morbidity

Терещенко В.В., Степаненко В.І., Коляденко К.В.

В ПОШУКАХ АЛЬТЕРНАТИВНОГО МЕТОДУ ЛІКУВАННЯ КОНТАГІОЗНОГО МОЛЮСКА У ДІТЕЙ

Резюме. У статті представлені відомості про контагіозний молюск і розглянута необхідність раціонального вибору терапевтичного лікування контагіозного молюска у дітей. Контагіозний молюск – вірусна заразна шкірна інфекція, збудником якої є вірус контагіозного молюска, і яка проявляється розростанням шкіри у вигляді дрібних кулястих щільних вузликів тілесного кольору. Знання про дане захворювання в практиці лікаря необхідно, оскільки хвороба є не тільки однією з п’ятидесяти найбільш поширених захворювань у всьому світі, але і частіше вражає дітей у віці від одного до десяти років. До того ж щорічно виникає від двох до десяти відсотків нових випадків інфікування у дітей. Такій кількості поширеності сприяє механізм передачі збудника, що у дітей являє собою – контактний механізм. Отже, хвороба – висококонтагіозна, проте не є небезпечною, оскільки не призводить до важких чи фатальних ускладнень. Організм здатен самостійно побороти прояви вірусу протягом двох – шести місяців завдяки активному функціонуванню імунної системи. Вчасно проведене лікування попереджає подальше самозараження, а також запобігає розвитку рецидивів та поширення інфекції. Головна мета лікування це – видалення м’якої центральної частини кожного вузликового елементу шкірного висипу, після чого вони розсмоктуються. Незважаючи на наявність достатньої кількості методів лікування контагіозного молюска, не існує єдиної думки лікарів з тактики лікування. Більшість способів лікування контагіозного молюска має недоліки. Це особливо необхідно враховувати при лікуванні дітей, оскільки, терапевтичні процедури, використовувані при лікуванні даної хвороби, можуть сприяти розвитку несприятливих психологічних і фізіологічних реакцій дитячого організму. Однак одноразове застосування імпульсного лазера (Рйб) з піковою довжиною хвилі 580-590 нм, дає не тільки швидкий позитивний ефект, але і є безпечним при лікуванні контагіозного молюска, оскільки викликає менше почуття страху у дітей та є менш болісним.

V. Tereshchenko, V. Stepanenko, K. Kolyadenko

SEARCHING THE ALTERNATIVE METHOD OF THERAPY OF MOLLUSCUM CONTAGIOSUM IN CHILDHOOD

Summary. The article provides information about molluscum contagiosum and shows the necessity of efficient method of therapy of molluscum contagiosum in childhood. Molluscum contagiosum – a contagious viral skin infection, which is caused by Molluscum contagiosum virus, results in round, small, firm, flesh-colored bumps. Knowledge of this disease in medical practice is necessary because it is one of fifty most common diseases in the world, and more often occurs in age one to ten. In addition, every year from two to ten percent of new infections in children appear. So, the molluscum contagiosum is highly contagious, but is not dangerous because it does not lead to serious or fatal complications. The main goal of treatment of this disease – is removal of the soft center of each skin element of the rash, after which they resolve. Despite the availability of a sufficient number of treatment of molluscum contagiosum, there is no consensus on medical treatment. Most of methods of treatments of molluscum contagiosum have disadvantages. It is important to remember in children’s treatment because therapy of this disease could cause unfavorable psychological and physiological reaction in child’s body. However, single use of a pulsed dye laser (PDL) with a peak wavelength of 580590 nm provides a quick positive effect and also it is safe in treating of molluscum contagiosum in childhood because of causing less children’s fear and is less painful.

Терещенко Т.О., Шахліна Л. Я.-Г., Назарко Н.М.

МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗМУ ФУТБОЛЬНИХ АРБІТРІВ ТА АСИСТЕНТІВ ПРОФЕСІЙНИХ КОМАНД

Резюме. Професійна діяльність футбольних судів потребує від їх організму високого рівня стану здоров’я, функціональних можливостей, фізичної підготовленості та повинна знаходитися під постійним лікарським контролем. Одними з параметрів, що визначають функціональний стан організму спортсменів є антропометричні характеристики та показники складу тіла. Тому метою роботи було дослідити морфологічні особливості організму футбольних арбітрів та асистентів професійних команд для оптимізації лікарського контролю. Для цього обстежили 162 футбольних суддів (арбітри та асистенти вищої, першої та другої ліг України). Антропометричні показники вимірювали за допомогою вагів, ростоміра та сантиметрової стрічки, а склад тіла – біоімпеданса ОМИОИ, модель ВЛ511. Встановлено, що надлишкова вага тіла за індексом маси тіла була виявлена у 23,19 % арбітрів та у 18,28 % асистентів. Серед арбітрів спостерігається дуже низький вміст жиру у 5,8 %, низький – 8,7 %, оптимальний – 60,87 %, помірно підвищений – 24,64%. Серед асистентів 9,68 %, 8,60 %, 56,99 %, 24,73 % відповідно. При цьому надлишкова вага тіла за індексом маси тіла співпала з помірно підвищеним вмістом жиру у арбітрів лише у 52,94 %, а у асистентів у 47,82 %. Індекс конусоподібності характеризує тип конституції арбітрів та асистентів, як нормостенічний. За індексом Пін’є міцну статуру мають 77,94 % арбітрів та 71,59 % асистентів, добру – 19,12 % та 21,59 %, середню – 2,94 % та 4,55% відповідно, слабка визначається у 2,27 % асистентів. За індексом Соловйова нормостенічний тип тілобудови спостерігався у 29,41 % арбітрів та 15,9 % асистентів тоді, як астенічний тип – у 70,59 % та 84,09 % відповідно. Отже, для коректної оцінки морфологічних показників у футбольних арбітрів та асистентів необхідно наряду з росто-ваговими показниками оцінювати їх склад тіла і визначати окружність талії, тазу та рівень вісцерального жиру для оптимізації лікарського контролю.

T. Tereshchenko, L. Shakhlina, N.Nazarko

THE MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE  BODY OF THE PROFESSIONAL TEAMS FOOTBALL REFEREES AND ASSISTANTS

Summary. Professional activity of football referees requires on their organism a high level of health, functionality and physical preparedness and should be under permanent medical supervision. One of the parameters that determine the functional state of the athletes is the anthropometric characteristics and body composition parameters. Therefore, the aim of the work was to investigate the morphological characteristics of the body of football referees and assistants of professional teams to optimize of medical monitoring. To do this, we surveyed 162 football referees (referees and assistants of the highest, the first and second leagues of Ukraine). Anthropometric parameters were measured using a scales, stadiometer and tape measures, and body composition – bioimpedance OMRON, model BF511. It was determined that excess weight by the body mass index was found in 23,19 % of the arbitrators and 18,28 % of assistants. Among arbitrators observed very low fat content in 5,8 %, low – 8,7 %, optimum – 60,87 %, moderate high – 24,64 %. Among assistants 9,68 %, 8,60 %, 56,99 %, 24,73 % respectively. The excess body weight by BMI coincided with a moderately high fat in the arbitrators only at 52,94 %, and 47,82 % of the assistants. Tapering index characterizes the type of constitution referees and assistants as normal. According to the index Pine the strong constitution have 77,94 % of the arbitrators and 71,59 % of the assistants, good – 19,12 % and 21,59 %, average – 2,94 % and 4,55 % respectively, but weak – is determined in 2,27 % of assistants. According to the index Solovyov normal body type was observed in 29,41 % of the arbitrators and 15,9 % of the assistants then as asthenic type – in 70,59 % and 84,09 % respectively.So, for correct assessment of morphological parameters of the football referees and assistants is need, along with the indicators of growth and weight, to assess their body composition and determine circumferences of waist, pelvic and level of visceral fat to optimize medical monitoring.

О.А. Черниченко, В.С. Сакало, А.В. Сакало, П.Г. Яковлев, Ю.В. Жильчук

ОЦІНКА СТАНУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ХВОРИХ НА РАК ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ АНДРОГЕННУ ДЕПРИВАЦІЮ ТА ПОЄДНАНУ АНТИРЕЗОРБТИВНУ ТЕРАПІЮ

Резюме. За допомогою остеоденситометрїї у 82 хворих на рак передміхурової залози в процесі гормональної терапії визначали порушення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ). У значного відсотка хворих діагностували остеопенію 11-ІII типів (19,7%) і остеопороз (5,9%), з приводу чого призначали інгібітори резорбції кісткової тканини. Доказано, що достовірно сприятливий вплив на підвищення МЩКТ мало застосування золендронової кислоти в поєднанні з деносумабом.

O. Chernichenko, V. Sakalo, A. Sakalo, P. Yakovlºv, Yu.Zhilchuk

ASSESSMENT OF BONE TISSUE IN PATIENTS WITH PROSTATE CANCER RECEIVING ANDROGEN

DEPRIVATION THERAPY AND COMBINED ANTIRESORPTIVE THERAPY

Summary.There were violations of bone mineral density determined by bone densitometry in 82 patients with prostate cancer receiving the hormone therapy. The significant percentage of patients has been diagnosed with osteopenia II-III types (19,7%) and osteoporosis (5,9%), which needed to prescribe the inhibitors of bone resorption. The administration of zolendronic acid in combination with denosumab has showed the significantly beneficial effect on increasing bone mineral density.

СТОМАТОЛОГІЯ

A. Kuvayev, A. Borysenko, A. Viderskaya

EXPERIMENTAL AND CLINICAL SUBSTANTIATION NOF NITRIC OXIDE METABOLISM CORRECTION IN THE COMPLEX THERAPY OF PATIENTS WITH GENERALIZED PERIODONTITIS

Summary. Urgency. Periodontal disease is the most common human diseases. The problem of rational treatment of generalized periodontitis is relevant. In the complex treatment of generalized periodontitis traditionally used different groups of drugs. Today attracts role of nitric oxide in the development of various pathologic processes. Important links of generalized periodontitis is oxidative stress, disturbance of metabolism of nitric oxide and haemomicrocirculation. All of this calls for the correction of these mechanisms of pathogenesis of generalized periodontitis in its complex treatment. For this purpose it is possible to apply medicinal composition of arginine, Larginine as a source of nitric oxide.

 
Куваєв О.С., Борисенко А.В., Відерська Г. В.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЗМУ ОКСИДУ АЗОТУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ

Резюме. Актуальність. Захворювання пародонта є найбільш розповсюдженими хворобами людини. Проблема раціонального лікування генералізованого пародонтиту є актуальною. У комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту традиційно використовують різноманітні групи медикаментозних препаратів. На сьогоднішній день привертає увагу роль оксиду азоту в розвитку різних патологічних процесів. Важливими ланками розвитку генералізованого пародонтиту є оксида- тивний стрес, порушення метаболізму оксиду азоту та гемомікроциркуляції. Все це викликає необхідність корекції даних механізмів патогенезу генералізованого пародонтиту в його комплексному лікуванні. З цією метою можна застосувати препарати аргініну, оскільки L- аргінін є джерелом утворення оксиду азоту.

Гордійчук М.А

ГЛОБУЛОМАКСІЛЯРНА (ЕПІДЕРМАЛЬНА) КІСТА ФРОНТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ВЕРХНОЇ ЩЕЛЕПИ. АМБУЛАТОРНЕ ЛІКУВАННЯ З ЗАСТОСУВАННЯМ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПІДНЕБІННОЇ ПЛАСТИНКИ

Резюме: Глобуломаксілярна кіста – це неодонтогенна епітеліальна кіста кісток щелеп. Росте повільно, безсимптомно та виявляється випадково. Саме тому застосування сучасних методів діагностики, наприклад комп’ютерної томографії, дуже важливі в підготовці стоматологічного хворого до лікування. Проведення, в період підготовки даної пацієнтки, комп’ютерної томографії дозволила вчасно виявити та пролікувати захворювання, котре не дозволило б в подальшому планувати дентальну імплантацію та незнімне протезування з опорою на дентальні імплантати..

M. Gordeychuk

GLOBULOMAXILLA (EPIDERMAL) CEST OF MAXILLA. OUTPATIENT TREATMENT USING POSTOPERATION PERIOD OF INDIVIDUAL PALATINAL PLATE

Summary: Globulomaxilla cyst – a cyst neodontogen- naya jawbone . It has a slow growth asymptomatic and detected incidentally . That is why the use of modern methods of diagnosis , such as computed tomography , are very important in the preparation of the patient’s dental treatment . Holding, during the preparation of the patient, computed tomography allowed to detect and treat the disease, which is not allowed to be in the future plan of dental implantation and prosthetics with removable reliance on dental implants.

Сироїшко М.В., Зелінська Н.А., Антоненко М.Ю.

МІСЦЕ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ УПОВІЛЬНЕНОГО ТИПУ ДО МІКРОБНИХ ТА ТКАНИННОГО АНТИГЕНІВ У ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ДО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ

Мета – підвищити ефективність хірургічного лікування генералізованого пародонтиту (ГП) шляхом обґрунтування персоніфікованого підходу до корекції гіперчутливості уповільненого типу (ГУТ) до мікробних та тканинного (кісткового) антигенів на етапі передопераційної підготовки.

Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 120 осіб у віці 25-36 років з ГП І-ІІ ступеню, хронічного перебігу (основна група). Контрольна група – 54 пацієнти такого ж віку без клінічних ознак патології пародонта. Пацієнти основної групи були розділені на дві підгрупи: основна А (57 осіб), до якої увійшли хворі на ГП з ГУТ, яким до комплексу заходів з передопераційної підготовки було включено метод специфічної мікробної гіпосенсибілізації з наступною імунізацією (за позитивною інформованою згодою пацієнтів щодо використання даного методу лікування); основна Б (63 пацієнти із ГП), у котрій за наявності ГУТ специфічна імунокорекція не проводилася (у зв’язку з відмовою пацієнтів від зазначеного методу лікування). РГМЛ здійснювали за методом М. George та співавт. (1962). Використовували антигени: стрептолізин-О, токсин стафілококу, в якості тканинного антигену застосовували водно-сольовий екстракт кісткової тканини групи О/ІД. Специфічна мікробна гіпосенсибілізація з наступною імунізацією проводилася за допомогою адсорбованого стафілококового анатоксину та стрептолізину-О. Результати. За даними РГМЛ у хворих основних груп А та Б ГУТ до стрептококу виявлена у 70,8±1,81%,Р<0,01, проти 25,9±0,75% в контролі. ГУТ до стафілококу – у 60,0 ±5,41% Р<0,01 в основній групі, в контролі – 0. Діалергія в основній групі виявлена у 65,0±5,02% Р<0,01, у контрольній групі не спостерігалася. За даними ШРТ, до антигену стрептококу ГУТ спостерігалася у 32,3±4,12% Р<0,01, в контролі – 10,0±5,53%. До антигену стафілококу ГУТ відмічена у 49,2±4,2% Р<0,01, в контролі – 0. Поєднання ГУТ до стрепто- та стафілококу за даними ШРТ у основній групі виявлено у 50,0±4,2% Р<0,01, в контрольній групі 0. ГУТ до кісткового антигену – 61,0±5,7%, в контролі – не було. Нами встановлено позитивний ефект застосування методу специфічної мікробної гіпосенсибілізації з наступною імунізацією у 84,2±0,23% в основній А групі. В осіб, яким не проводилася імунологічна корекція (основна Б група), кількість задовільних результатів сягала лише 39,7±0,24%.

Висновки. Встановлено, що у переважної більшості хворих на ГП І-ІІ ступеню, хронічному перебігу, виявлено ГУТ до одного або одночасно двох антигенів стрепто- та стафілококу, а також до кісткового антигену. Включення імунокорегуючої підготовки на передопераційному етапі засвідчило ефективність у близько 85% випадках

M. Syroishko, N. Zelinska, M. Antonenko

THE PLACE OF DELAYED HYPERSENSITIVITY TYPE TO MICROBIAL AND TISSUE ANTIGENS AT THE PREOPERATIVE PREPARATION FOR SURGICAL TREATMENT OF PATIENTS WITH GENERALIZED PERIODONTITIS

Summary. The study involved 120 patients with GP I-II degree, chronic course, in the age of 26-35 years (study group). Control group consisted of 54 patients with clinically intact periodontium. The patients of the main group were divided into subgroups: A primary (57), where the background of DTH to microbial antigens and bone in preoperative preparation scheme include specific microbial desensitization method followed by immunization; main B distinguished by the fact that this method of correction they are not carried out (due to failure patients). Specific microbial desensitization followed by immunization was carried out with the help of the adsorbed staphylococcus toxoid and streptolysin-O. According RTML patients with major groups A and B to the HRT streptococcus was found in 70,8 ± 1,81%, P <0.01 observations against 25,9 ± 0,75% in the control group. By antigen Staphylococcus – from 49,2 ± 4,2% P <0.01, in control – 0. We have found positive effects of the method specific              microbial                desensitization        followed by immunization at 84,2 ± 0,23% in the main and the group. Without the use of this method (basic group B) efficiency was 39,7 ± 0,24%.

ФАРМАКОЛОГІЯ

I. Sakhanda, M. Syatynya

THE STUDY OF THE MOTIVATIONS AND PREFERENCES OF CONSUMERS WHEN CHOOSING HERBAL MEDICINES FOR TREATING CARDIOVASCULAR DISEASES

Summary. The article presents the results of a study of herbal medicines for the treatment of cardiovascular diseases. We studied the motivational preferences of consumers. To obtain representative data in the course of sociological research methods used the method of random sampling without repetitions.

Саханда І.В., Сятиня М.Л.

ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЙ І ПЕРЕВАГ СПОЖИВАЧІВ ПРИ ВИБОРІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Резюме. У статті представленні результати дослідження лікарських засобів рослинного походження для лікування серцево-судинних захворювань. На думку респондентів, приблизно рівними чинниками при купівлі лікарських засобів рослинного походження є доступна ціна, терапевтична ефективність і мінімум побічних ефектів

Комарова Т.М., Стучинська Н.В., Чекман І.С.

ЗАСТОСУВАННЯ НАНОМАТЕРІАЛІВ У МЕДИЦИНІ ТА ФАРМАЦІЇ: ПОГЛЯД З ПОЗИЦІЙ КЛАСИЧНОЇ ТА КВАНТОВОЇ ФІЗИКИ

Резюме. Наукову галузь, яка досліджує закономірності фізико-хімічних процесів у об’єктах нанометрових розмірів з метою створення матеріалів та пристроїв зі специфічними фізичними, хімічними та біологічними властивостями називають нанотехнлогією, а матеріали, створені за допомогою нанотехнологій – наноматеріалами. До наноматеріалів відносять об’єкти, один з характерних розмірів яких лежить в інтервалі від 0,1 нм до 100 нм. Нанометровий діапазон розмірів відкриває нові властивості речовини і потребує принципово нових підходів до їхнього вивчення. Справа в тому, що фізичні та хімічні властивості наноматеріалів значно відрізняються від властивостей вільних атомів або молекул, а також від властивостей об’ємних речовин, що складаються з цих же атомів або молекул. Нині в дослідженні наноматеріалів накопичено значний теоретичний та практичний досвід, що й зумовило формування науки про наноматеріали як окремої міждисциплінарної області з численними розгалуженнями та застосуваннями. Можна стверджувати, що ніде так тісно не переплітаються фізика, хімія, біологія, медицина, як у дослідженні об’єктів нанометрових розмірів.

T. Komarova, N. Stuchinska, I. Chekman

APPLICATIONS OF NANOMATERIALS IN MEDICINE AND PHARMACY: A VIEW FROM THE STANDPOINT OF CLASSICAL AND QUANTUM PHYSICS

Summary. Nanotechnology deals with the investigation of the principles that govern physical and chemical processes taking place in the objects of nanometric size. As a science it is involved in the creation of new materials and devices with specific physical, chemical and biological properties. These newly designed advanced materials are referred to as nanoproducts. The nano-object size ranges between 0,1 and 100 nanometers. The size of the nanoscale contributes to the discovery of the new properties of the substances the study of which requires principally another approach. In fact, physical and chemical properties of nanomaterials significantly differ from those of free atoms or molecules as well as of dimensional substances composed of these atoms and molecules. Currently, the investigation of nanomaterials has resulted in the acquirement of substantial theoretical knowledge and practical experience. It has led to the foundation of the science involved in the nanomaterials research. Nanotechnology is a separate interdisciplinary field with numerous branches and applications. It may be stated that nowhere else but in the study of nanometric objects physics, chemistry, biology and medicine are intertwined to such a great extent.

Ноцек М.С., Горчакова Н.О., Белєнічев І.Ф., Пузиренко А.М., Чекман І.С.

СЕЛЕН ТА НАНОСЕЛЕН: РОЛЬ В ОРГАНІЗМІ ТА ЗАСТОСУВАННЯ У МЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Резюме. Надлишок чи недостатня кількість окремих хімічних елементів та їх сполук приводить до виникнення різних патологічних станів, що потенціюється особливо підвищеною потребою організму людини в елементах-антиоксидантах. Ось чому в останні роки зросла увага вчених до селену – мікроелемента, що володіє антиоксидантними, радіопротекторними властивостями, підвищує імунітет, сповільнює процеси старіння. Наукові спостереження виявили, що селен є ессенціальним мікроелементом і з його дефіцитом пов’язані 75 різних нозологічних форм, що призводять до скорочення тривалості життя людини. Такі випадки були описані у США, Фінляндії, Новій Зеландії, Китаї, Росії, Україні. Мікроелемент селен, має принципове значення для здоров’я людини. Селен є важливим компонентом не менш як 25 селенопротеїнів і ферментів людини, що містять селеноцистеїн. Як складова частина селенопротеїну, селен має структурні і ферментативні функції, в останній час будучи найбільш відомим в якості антиоксиданту і каталізатора для виробництва активної форми гормону щитовидної залози. Селен необхідний для належного функціонування імунної системи і є ключовим фактором у протидії розвитку вірулентності і прогресування ВІЛ. Він необхідний для рухливості сперматозоїдів і може знизити ризик викидня. Дефіцит цього елемента пов’язується з погіршенням настрою. Дослідження пов’язують селен з виникненням серцево-судинних захворювань. У надмірних кількостях всі сполуки селену стають токсичними для клітин людини. Наноселен є потенційним джерелом селену, що має низьку токсичність.

M. Notsek, N. Gorchakova, I. Belenichev, À. Puzyrenko, I. Chekman

NANOSELENIUM AND SELENIUM: ROLE IN THE BODY AND APPLICATION IN MEDICAL PRACTICE

Summary. Excess or insufficient number of separate chemical elements and their compounds lead to various pathological states, that is potentiated by the importance of the antioxidants in human cells. That is why in recent years increased attention of scientists to selenium – a trace element, that has antioxidant, radioprotective properties, strengthens the immune system, slows the aging process. Scientific observations have found that selenium is an essential trace mineral, its deficiency associated with 75 different nosologic forms, that shorten life. Such cases have been described in the United States, Finland, New Zealand, China, Russia and Ukraine.The essential trace mineral, selenium, is of fundamental importance to human health. Selenium is an impotant component of at least 25 selenoproteins and enzymes containing selenocysteine. As a constituent of selenoproteins, selenium has structural and enzymic roles, in the latter context being best-known as an antioxidant and catalyst for the production of active thyroid hormone. Selenium is needed for the proper functioning of the immune system, and appears to be a key nutrient in counteracting the development of virulence and inhibiting HIV progression. It is required for sperm motility and may reduce the risk of miscarriage. Deficiency has been linked to adverse mood states. Findings have been equivocal in linking selenium to cardiovascular disease risk. Selenium compounds are toxic to human cells in excessive amounts. Nanoselenium is a potential source of selenium, which has low toxicity.

Сімонов П. В.

ФАРМАКОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ НАНОЧАСТИНОК МІДІ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МОДЕЛІ АБСЦЕСІВ ШКІРИ І М’ЯКИХ ТКАНИН

Вступ. Інфекиії шкіри і м’яких тканин на сьогодні є глобальною проблемою охорони здоров’я. Наночас- тинки міді розглядаються у ролі потениійних активних фармаиевтичних інгредієнтів лікарських засобів для терапії даної патології. Доиільним було визнано проведення експериментів з визначення антибактеріальної дії субстаниії наночастинок нуль-валентної міді в рамках моделі абсиесів шкіри і м’яких тканин.

Мета роботи – дослідити фармакологічну активність наночастинок нуль-валентної міді в умовах експериментальної моделі полімікробних абсиесів шкіри і м’яких тканин щурів.

Матеріали і методи. Дослідження проведені на 15 щурах лінії Wistar. Абсиеси моделювали шляхом підшкірної ін’єкиії щурам 1,5 мл суспензії добової культури мікроорганізмів Staphylococcus aureus, Streptococcus zooepidemicus і Pseudomonas aeruginosa. 3 5 по 9 добу досліду в групах лікування розкритий абсиес промивали субстаниією наночастинок нуль-валентної міді із середнім розміром 20 нм у кониент- раиії 0,64 мг/мл чи 6,4 мг/мл у перерахунку на метал або розчином препарату порівняння міді сульфату у кониентраиії 2,5 мг/мл. Фармакологічну ефективність та безпеку субстаниії наночастинок оцінювали за наступними параметрами: зовнішній стан і поведінка тварин, динаміка зміни маси тіла, гістологічний стан тканин зони зараження, гематологічні показники сироватки крові.

Результати і обговорення. Застосування субстаниії наночастинок нуль-валентної міді у кониентраи- іях 0,64 мг/мл і 6,4 мг/мл забезпечило покращення клінічних проявів інфекиії і не призвело до суттєвого зменшення маси тіла тварин, сприяло нормалізаиії гістологічного стану тканин та гематологічних показників крові, тоді як міді сульфат виявився менш ефективним за даними параметрами.

Висновки. Одержані експериментальні дані стосовно фармакологічної активності та безпеки наночастинок нуль-валентної міді із середнім розміром 20 нм вказують на дофльність продовження доклінічних досліджень даної субстаниії з метою подальшого її застосування як активного фармаиевтичного інгредієнту для створення протимікробних лікарських засобів для лікування інфещ’й шкіри і м’яких тканин. Ключові слова: наночастинки міді, міді сульфат, абсиес, клінічна картина, гістологія, гематологія.


P. Simonov

PHARMACOLOGICAL ACTION OF COPPER NANOPARTICLES IN AN EXPERIMENTAL MODEL OF SKIN AND SOFT TISSUE ABSCESSES

Introduction. Skin and soft tissue infections are a global healthcare problem nowadays. Copper nanoparticles are thought to become active substances in drugs for treatment of such pathology. It was considered relevant to study an antibacterial action of zerovalent copper nanoparticles substance in a model of skin and sift tissue abscesses.

The aim of the study – to investigate pharmacological action of zerovalent copper nanoparticles in an experimental model of polymicrobial skin and soft tissue abscesses in rats.

Materials and methods. The study was carried out on 15 Wistar rats. Abscesses were modeled by subcutaneous injection of 1.5 ml of suspension of daily culture of Staphylococcus aureus, Streptococcus zooepidemicus and Pseudomonas aeruginosa to rats. An open abscess was irrigated with 20 nm zerovalent copper nanoparticles substance in a concentration of 0.64 mg/ml or 6.4 mg/ml or with copper sulphate solution in a concentration of 2.5 mg/ ml as a comparator, in days from 5 to 9 in all treatment groups. Pharmacological action and safety of zerovalent copper nanoparticles substance were assessed by parameters listed below: appearance and behavior of animals, dynamics of changes in body weight, histological state of a zone of infected tissues, serum hematological indices.

Results and discussion. The use of zerovalent copper nanoparticles substance in a concentration of 0.64 mg/ml or 6.4 mg/ml lead to an improvement of clinical findings and an absence of significant decrease in body weight, resulted in normalization of a histological state of tissues and serum hematological indices. Copper sulphate appeared less efficacious according to the data obtained.

Conclusions. Experimental data on pharmacological action and safety of 20 nm zerovalent copper nanoparticles denotes a relevance of further preclinical studies implementation in order to its further use as an active substance in drugs for treatment of skin and soft tissue infections.

ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ

Вєдєнєєв В.Д., Вєдєнєєв Д.В.

НАУКОВО-МЕДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СВІТОГЛЯД АКАДЕМІКА В.П. ФІЛАТОВА (ДО 140-Ї РІЧНИЦІ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВЧЕНОГО)

Резюме: У статті вперше вводить в науковий обіг агентурно-оперативного стеження радянських органів держбезпеки за видатним вченим-офтальмологом, академіком В.П. Філатовим. У них містяться цінні відомості про організацію та наукову діяльнімть створеного В.Філатова експериментального інституту офтальмології в Одесі, інтереси до його інновацйних науково-технологічних розробкок з боку зарубіжних вчених. Матеріали розробок спецслужби свідчать про високу культуру, релігійність вченого, його патріотизм і самовіддане служіння медичній науці, незважаючи на антикомуністичні переконання і політичні переслідування. У донесеннях оперативних джерел містяться чимало відомості про наукові досягнення вченого, формування його наукової школи, взаємини з владою і ієрархами Православної Церкви, включаючи архієпископа Кримського Луку (Войно-Ясенецького).

V. Vedeneev, D. Vedeneev
SCIENTIFIC AND MEDICAL ACTIVITIES AND WORLDVIEW OF ACADEMICIAN’S V.P. FILATOV (DEDICATED TO 140TH ANNIVERSARY OF THE SCIENTIST’S BIRTH)

Abstract: This article first introduces into research soviet state security bodies surveillance materials of outstanding scientist-ophthalmologist, academician V.P Filatov. They contain valuable information about organization, scientific research and foreign security services interest to innovative scientific and technological developments of Odessa experimental ophthalmological institute (established by V.P Filatov). Materials give evidence about high culture level, religiousness of scientist, his patriotism and devotion to medicine, despite anti-soviet beliefs and political persecution. Security services reports contain a lot of information about Filatov’s scientific achievements, his science school formation, relationship with governments and hierarchs of Orthodox Church including Crimean bishop Luke (Voino- Yasenetsky).

Share Button
УНММЖ / usmyj@nmu.ua / USMYJ